by Кошуба Анастасія
Оберіть вашу мову:5 Червня 2024, 10:56
Річниця Каховської катастрофи: чи є шанс на відновлення екосистем?
6 червня 2023 року сталася одна з найбільших техногенних катастроф у Європі – зруйнування дамби Каховської ГЕС. За супутниковими даними, протягом першого тижня після аварії забруднені річкові води простягнулися до р. Дунай, охопивши понад 7300 км2 північно-західного шельфу Чорного моря. У результаті, попри зниження рівня води у Дніпрі, було підтоплено 600 км2. Це була п’ята […]
6 червня 2023 року сталася одна з найбільших техногенних катастроф у Європі – зруйнування дамби Каховської ГЕС. За супутниковими даними, протягом першого тижня після аварії забруднені річкові води простягнулися до р. Дунай, охопивши понад 7300 км2 північно-західного шельфу Чорного моря. У результаті, попри зниження рівня води у Дніпрі, було підтоплено 600 км2.
Це була п’ята за розміром ГЕС в Україні та найбільша за площею мілководдя. Орієнтовна сума збитків завданих довкіллю внаслідок цієї катастрофи становить ₴146,4 млрд грн.
Внаслідок повені постраждали 80 населених пунктів, а 5 було повністю затоплено. А разом із ними під водою опинились й різні джерела забруднення, наприклад, вигрібні ями – вміст яких потрапив у Дніпро і Чорне море.
На Херсонщині, як заявили в Міністерстві екології, в перші дні після прориву склалася критична ситуація в національних парках. Так, було повністю затоплено національний парк «Нижньодніпровський», де існує 120 цінних видів флори та фауни, що охороняються. Підтоплення зачепило території, де збереглися типові та рідкісні угруповання заплавних лісів, боліт, луків, піщаних степів, степових схилів Дніпра та балок, оголень гірських порід. Всього в наслідок підриву Каховської ГЕС було затоплено та частково знищено 63 447 гектарів лісів.
Дослідження Let`s do it Ukraine на Півдні України
15 червня 2023 року Українським науковим центром екології моря (УкрНЦЕМ) за сприяння Юлії Мархель – голови Всеукраїнського молодіжного руху “Let`s Do It Ukraine”, прецтавників місцевих органів влади та за підтримки волонтерів Людмили Юрченко, Дмитра Юрченко, Василя Лупиноса, Юліана Лучко, Еріки Кабаєвої, Анни Добриднєвої, Таміли Зубченко, Рогозіної Тетяни, Артема Геворкяна, було здійснено відбір проб води у водоймах, колодязях, скважинах, а також проби донних відкладів з річки Дніпро, затоплених територій, та Дніпровсько-Бузького лиману. Проби дозволяють провести аналіз токсичного забруднення, що потрапило до Чорного моря внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС.
Наступні експедиції відбулися у липні та листопаді 2023 року та у березні 2024 року.
Відбір проб води здійснювався з дотриманням вимог:
- ДСТУ ISO 5667-4:2003 “Якість води. Відбирання проб. Частина 4. Настанови щодо відбирання проб із природних та штучних озер”;
- ДСТУ ISO 5667-6:2009 “Якість води. Відбирання проб. Частина 6. Настанови щодо відбирання проб води з річок і струмків”;
- ДСТУ ISO 5667-12:2001 “Якість води. Відбирання проб. Частина 12. Настанови щодо відбирання проб донних відкладень”.
Результати досліджень також будуть використані в рамках кримінальних проваджень, що проводяться Спеціалізованою екологічною прокуратурою України та Головним слідчим управлінням Служби безпеки України.
Вплив на довкілля та людини
2023 рік
Протягом 2023 року було проведено три експедиції, які показали, що вода, яка надходила до Чорного моря після підриву ГЕС, відповідала дуже поганому екологічному стану.
Результати досліджень у 2023 році вказували на високі концентрації токсичних металів (цинк, кадмій, миш’як), органічних забруднюючих сполук сільськогосподарського та промислового походження. У воді було зафіксовано небезпечні рівні поліциклічних ароматичних вуглеводнів (ПАВ) та нафтопродуктів. Це могло негативно впливати на біологічні об’єкти, викликаючи розвиток ракових захворювань та інші проблеми зі здоров’ям, зокрема проблеми з нирками, печінкою, легенями та щитовидною залозою; проявлятися у вигляді алергічних реації (шкірні висипи, свербіж тощо).
2024 рік
Дослідження проб води, відібраних у березні 2024 року, показують, що концентрації забруднюючих речовин знизились у порівнянні з 2023 роком. Концентрації токсичних металів не перевищують гранично допустимі концентрації (ГДК), а рівні органічних забруднюючих сполук сільськогосподарського походження також значно нижчі за ГДК. Це свідчить про покращення екологічного стану та досягнення стану рівноваги.
Проте, всі ці речовини все ще залишаються присутніми у воді, а тому можуть і далі накопичуватися в організмі людини та негативно впливати на репродуктивну, імунну та нервову системи.
Порівняння даних 2023 та 2024 років
Зміни в екосистемах:
- Токсичні метали: У 2023 році концентрації токсичних металів, таких як цинк, кадмій, миш’як, перевищували ГДК, що становило серйозну загрозу для екосистем та здоров’я людини. У 2024 році концентрації цих металів знизились до безпечного рівня.
- Органічні забруднюючі сполуки: Вода у 2023 році містила високі концентрації органічних забруднюючих сполук промислового та сільськогосподарського походження. У 2024 році рівні цих сполук значно знизилися, не перевищуючи ГДК.
- Поліциклічні ароматичні вуглеводні (ПАВ): У 2023 році високі концентрації ПАВ становили ризик для біологічних об’єктів. У 2024 році концентрації ПАВ знизилися, що свідчить про покращення якості води.
- Нафтопродукти: У 2023 році концентрації нафтопродуктів у водах річок перевищували ГДК. У 2024 році концентрації нафтопродуктів залишаються високими, але зменшилися в порівнянні з попереднім роком.
Висновки:
Результати досліджень 2024 року показують значне покращення екологічного стану водних ресурсів у порівнянні з 2023 роком. Концентрації забруднюючих речовин знизилися до рівнів, які не становлять небезпеки для людини при випадковому попаданні в організм. Проте, тривалий вплив токсичних речовин залишається проблемою через їх здатність накопичуватися в організмах.
Ліквідація наслідків повені
Величезна хвиля води з Каховського водосховища змивала все на своєму шляху – сміттєзвалища, каналізації, кладовища, трупи тварин, небезпечні хімікати тощо. Ця забруднена вода кілька днів “стояла” у будинках. Вода зійшла, люди почали повертатися додому, проте нормально жити там вони так і не змогли, адже будинки не були належним чином просушені та продезінфіковані.
Саме тому волонтери міжнародного гуманітарного проєкту “Let`s do it Ukraine SOS” працюють над проєктом з ліквідації наслідків підриву дамби Каховської ГЕС “Подолання наслідків повені в Миколаївській та Херсонській областях, допомога домогосподарствам та об’єктам соціальної інфраструктури «Прибирання, дезінфекція, відновлювальні роботи, підготовка до зими» за сприяння AWO International та за фінансової підтримки Aktion Deutschland Hilft.
Проєкт триватиме до вересня 2024 року та сприятиме відновленню інфраструктури постраждалих територій та відновленню навчання в закладах освіти для дітей громади, передбачає підтримку цивільного населення, допоможе громадянам ліквідувати наслідки паводка, підготуватися до зимового сезону та повернутися до своїх домівок.
Поетапне відновлення отримають 192 домогосподарства, яким організатори, волонтери та спеціалізовані компанії допоможуть просушити приміщення, провести дезінфекцію та пест контроль.
Ми віримо, що спільними зусиллями зможемо відновити постраждалі регіони та забезпечити їхнє безпечне та стабільне майбутнє. Важливо пам’ятати уроки, які дала нам ця трагедія, і вживати всіх можливих заходів для запобігання подібним подіям у майбутньому.
На завершення, хочемо висловити подяку всім, хто допомагає у відновленні постраждалих районів та підтримує постраждалих – волонтерам, партнерам, місцевим. Ваш внесок є неоціненним. Спільними зусиллями ми зможемо подолати всі труднощі та забезпечити краще майбутнє для всіх нас!
Контакт для представників ЗМІ: 066-444-51-43, Анастасія – PR директор “Let’s do it Ukraine”
www.letsdoitukraine.org