Масова загибель тварин у Маріуполі 

    У Лівобережному районі окупованого Маріуполя зафіксовано черговий випадок масового мору тварин. На узбережжі знайдено понад 20 мертвих птахів, а також тіла загиблих дельфінів. На місці не зафіксовано ознак епідемій чи природних причин, які могли б пояснити загибель тварин.

    Подібні випадки, за спостереженнями, стали регулярними після початку російської окупації — масова загибель фауни на узбережжі відбувається щороку, переважно в період весна–літо. Це вкотре підтверджує системне порушення екологічного балансу в регіоні та є ознакою глибокої екологічної катастрофи, викликаної військовою присутністю, забрудненням моря, відсутністю контролю за екосистемами та повним ігноруванням природоохоронних норм.

Можливі причини масової загибелі тварин

    Офіційно епідеміологічні передумови загибелі птахів і дельфінів не підтверджені — ознак поширення хвороб не виявлено. Водночас, низка факторів свідчить про антропогенні причини цього явища. Найбільш імовірними з них є:

• Екоцид — системне знищення природного середовища, що супроводжує російську окупацію територій, зокрема через порушення цілісності екосистем та безконтрольну експлуатацію ресурсів;
• Витік нафтопродуктів із військових кораблів Російської Федерації, що призводить до забруднення вод і токсичного отруєння морських організмів;
• Акустичне забруднення — застосування потужних гідролокаторів, сонарів і вибухів під час навчань та маневрів спричиняє дезорієнтацію і загибель морських ссавців, зокрема дельфінів;
• Морські пастки, сітки, заміновані зони — встановлені незаконно, ці об’єкти перешкоджають міграції морських тварин, призводять до травмування та загибелі;
• Хронічне забруднення водного середовища — відсутність очищення стоків, накопичення токсичних речовин та мілітаризація прибережної зони сприяють погіршенню загального екологічного стану акваторії.

Стан Азовського моря в районі Маріуполя

    Азовське море є одним із найуразливіших морів Європи з точки зору екології. Воно характеризується надзвичайно малою глибиною, що сприяє швидкому прогріванню та пришвидшеному накопиченню забруднювальних речовин. Через відносно невелику площу й обмежену циркуляцію вод, будь-яке токсичне або хімічне забруднення тут має довготривалий і масштабний вплив.

Ситуацію ускладнює той факт, що берегова лінія моря, включно з районом Маріуполя, нині контролюється Російською Федерацією. Це повністю блокує можливість здійснення незалежного екологічного моніторингу або міжнародної інспекції.

   Умови існування морської фауни в регіоні стрімко погіршуються. Стан флори та фауни деградує: спостерігається зниження біорізноманіття, руйнування екологічних ланцюгів, зменшення кормової бази. Крім того, вода, повітря та ґрунт зазнають системного забруднення — як унаслідок військової активності, так і через відсутність будь-якої системи природоохоронного управління. У цих умовах Азовське море перетворюється на зону екологічного лиха з неминучими втратами для біосфери регіону.

Наслідки масової загибелі тварин та загальної екологічної деградації в Маріуполі й на узбережжі Азовського моря:

1. Порушення екологічного балансу:
   Загибель дельфінів, птахів та інших тварин є сигналом глибокого порушення ланцюгів живлення в морських і прибережних екосистемах. Це веде до деградації біорізноманіття та незворотних змін у флорі й фауні регіону.
2. Прискорене зникнення видів:
   Дельфіни, морські свині, птахи узбережжя — усі вони вже перебувають під охороною. Беззахисність перед новими ризиками, такими як токсичне забруднення та акустичний стрес, прискорює їхнє зникнення з регіону.
3. Зараження харчових ланцюгів:
   Загибель тварин через токсини та нафтові забруднення може поширюватися далі по харчовому ланцюгу, впливаючи на рибу, морепродукти та зрештою — на здоров’я людей, які їх вживають.
4. Погіршення якості життя людей:
   Загальне забруднення повітря, води й ґрунту, відсутність належної інфраструктури для очищення та утилізації — усе це створює не лише екологічну, а й гуманітарну кризу, що впливає на фізичне та психічне здоров’я населення.
5. Економічні втрати:
   Рибальство, туризм, морський транспорт — усі ці сектори або зруйновані, або втрачають можливість відновлення в найближчому майбутньому через руйнування природних ресурсів.
6. Міжнародні наслідки:
   Порушення екологічної рівноваги в Азовському морі має транскордонний характер. Забруднення вод, вимирання фауни та деградація берегів впливають не лише на Україну, а й на інші чорноморські країни, загрожуючи регіональній екологічній безпеці.

Азовські дельфіни: що про них відомо

    В акваторії Азовського моря мешкають кілька видів морських ссавців, серед яких найпоширенішою є афаліна чорноморська (Tursiops truncatus ponticus) — підвид дельфіна-афаліни. Також зрідка зустрічаються морська свиня (Phocoena phocoena) та білобочка (Delphinus delphis), хоча ці види частіше трапляються в Чорному морі.

    Усі три види занесені до Червоної книги України як ті, що перебувають під загрозою зникнення. Їх популяції зменшуються через погіршення екологічних умов, порушення середовища існування, забруднення вод, шумове та техногенне навантаження.

    Після початку російської окупації проведення наукового спостереження та обліку популяцій стало неможливим. Відсутність моніторингу унеможливлює точне визначення чисельності дельфінів у регіоні, але наявні дані свідчать про щорічне зменшення їхньої кількості. Умови, що склалися в Азовському морі, несумісні з довготривалим виживанням морських ссавців.

Загальна екологічна ситуація в Маріуполі

      Після початку повномасштабної війни та подальшої окупації Маріуполь опинився в умовах глибокої екологічної кризи. За наявними оцінками, до 90% критичної інфраструктури міста знищено, зокрема системи каналізації, водоочищення, водопостачання та утилізації відходів. Відсутність базових екосервісів призвела до безконтрольного скидання забруднювальних речовин у ґрунт, повітря й водойми.

    На території міста продовжують виявляти нерозірвані боєприпаси, міни та вибухонебезпечні предмети. Попри заяви про розмінування, на практиці воно або не проводиться, або здійснюється вкрай поверхнево, що створює постійну загрозу для мешканців і навколишнього середовища.

    Окрему загрозу становить відсутність будь-якого екологічного контролю. Місто фактично перетворене на неконтрольовану зону: здійснюється спалення сміття просто неба, відбуваються витоки хімічних речовин, забруднення промисловими відходами та продуктами розпаду інфраструктури. Усе це створює тривалий, накопичувальний вплив на екосистему регіону та життя людей, роблячи Маріуполь однією з найбільш токсичних територій на узбережжі Азовського моря.

    Маріуполь та прибережна зона Азовського моря сьогодні перебувають в умовах глибокої екологічної катастрофи. Регулярні випадки масової загибелі тварин — це не поодинокі трагедії, а симптоми екоциду та наслідки військової окупації. Ситуація потребує міжнародного розслідування та фіксації як воєнного злочину проти природи.

Стан екології на ділянці Азовського моря біля Маріуполя

Стан довкілля на морській ділянці біля Маріуполя оцінюється як критично поганий і продовжує погіршуватись з моменту початку окупації. Це одна з найбільш вразливих зон Азовського моря через поєднання таких факторів:

1. Військова діяльність і мілітаризація

• Узбережжя перетворене на зону активної військової присутності: мінування, маневри, розміщення техніки.
• Постійні вибухи, акустичне забруднення, скидання паливно-мастильних матеріалів із техніки.
• Знищення берегових екосистем — зокрема, дюн, прибережних заростей, гніздових колоній птахів.

2. Відсутність інфраструктури очищення

• Повністю або частково зруйновані системи каналізації, фільтрації й утилізації.
• Неочищені стоки з міста потрапляють безпосередньо у море, спричиняючи накопичення хімічних та біологічних забруднень.
• Через мілководдя та слабку циркуляцію, вода довго утримує токсини й не самоочищається.

3. Промислове забруднення

• До 2022 року Маріуполь був великим металургійним центром (Азовсталь, ММК ім. Ілліча). Навіть після зупинки підприємств, залишкові шкідливі речовини продовжують потрапляти в довкілля.
• Вплив розбитої техніки, складів добрив, палива та інших отруйних речовин після обстрілів.

4. Загибель і деградація морської фауни

• Фіксуються щорічні випадки масової загибелі дельфінів, птахів та інших тварин.
• Деградує кормова база — риби, ракоподібні та планктон.
• Втрата біорізноманіття та руйнування трофічного ланцюга.

5. Відсутність моніторингу

• Українські й міжнародні екологічні організації не мають доступу до території.
• Дані про стан води, ґрунтів, радіаційне чи хімічне забруднення відсутні або недостовірні.
• Будь-які катастрофи (витоки, розливи, аварії) залишаються нефіксованими й не ліквідованими.

Дізнавайтесь більше в новинах на сайті letsdoitukraine.org, приєднуйтесь до найбільшого екоруху країни та слідкуйте за нами  у соціальних мережах:

facebook.com/letsdoitukraineeco / instagram.com/letsdoitukraine / https://www.tiktok.com/@letsdoitukraine

Марія Сурова  – координатор із зовнішніх комунікацій  та керівник Всеукраїнської медіаакадемії  +380 68 722 66 78 press@letsdoitukraine.org