Каховка. Два роки потому: вода, отрута і відповідальність

   6 червня 2023 року світ побачив нову форму війни — екоцид. Руйнування Каховської гідроелектростанції спричинило одну з наймасштабніших екологічних катастроф в історії Європи. Знищення водосховища змінило не лише ландшафт — воно змінило життя мільйонів людей, екосистему регіону, структуру економіки, стабільність і безпеку всього півдня України.

    Сьогодні, у 2025 році, ми говоримо про нову реальність.

Юлія Мархель, лідерка Let’s do it Ukraine:
«Природа і мир нероздільні. Там, де розриваються ріки й гинуть екосистеми — слабне міжнародна безпека. Екоцид в Україні — це виклик кожному, хто вірить у майбутнє. Відповідь на нього — екосвідомість, науковий моніторинг, міждержавна взаємодія й готовність діяти в ім’я життя».

Що сьогодні загрожує здоров’ю людини?

   Попри зниження рівнів забруднення у 2024 році, результати останніх аналізів свідчать: токсичні метали, залишки нафтопродуктів, фекальні бактерії та агрохімікати досі залишаються у водоймах, ґрунтах і донних відкладах. Ці речовини мають здатність накопичуватись у живих організмах і довкіллі, проявляючись із затримкою — через роки чи десятиліття.
    Миш’як, кадмій, свинець — можуть викликати рак, шкодити серцю, печінці й мозку.  Фекальне забруднення загрожує епідеміями у прибережних регіонах та спричиняє вторинне забруднення моря. Поліциклічні ароматичні вуглеводні (ПАВ) — токсини, що викликають порушення ендокринної та репродуктивної систем. Пестициди та нітрати, що потрапили до Дніпра, впливають на біобезпеку врожаю, якість продуктів та питної води.
  Чорне море є транскордонною екосистемою, яка пов’язує 6 країн: Болгарію, Грузію, Румунію, Росію, Туреччину та Україну. Забруднена вода вже у 2023 році досягла дельти Дунаю — одного з найбільших водно-болотних угідь Європи. Звідти токсини можуть проникнути:

• у рибу, яка потрапляє до супермаркетів і ресторанних мереж ЄС;
• у сільськогосподарську продукцію, яку експортують країни Східної Європи;
• у підземні води, що живлять джерела в містах на сотні кілометрів довкола.

Це — ланцюг, який не зупиняється на кордоні.

Що робити жителям південних регіонів?

1. Не пийте воду з колодязів без лабораторного аналізу. Кип’ятіння не усуває хімічних забруднювачів.
2. Не використовуйте ґрунт із підтоплених ділянок для вирощування продуктів без перевірки. Уникайте посадок овочів, що контактують із землею (буряк, морква, редиска).
3. Повідомляйте про підозріле забруднення: залишки сміття, хімічні запахи, мертву рибу, зміни кольору води.
4. Зберігайте зразки води чи ґрунту, якщо фіксуєте зміни — це допоможе в розслідуваннях і компенсаціях.
5. Піклуйтесь про вентиляцію осель, уникайте сирості та плісняви.
6. Фіксуйте симптоми: головний біль, алергії, кашель, поганий сон — і звертайтесь до лікарів.

Що може зробити кожен українець?

(!) Поширюйте перевірену інформацію про наслідки катастрофи.
(!) Долучайтесь до еко волонтерства або підтримайте проєкти дослідження ґрунтів, фіторемедіації, просвітницькі програми.
(!) Проведіть екологічний урок у школі, ініціюйте моніторинг у своїй громаді.

ЧОМУ?

Водний колапс.
    Зникнення водосховища призвело до втрати системи зрошення, падіння рівня ґрунтових вод, висихання річок та джерел. Весна 2025 року виявилась маловодною: плавні, замість отримувати вологу, віддають її назад у Дніпро. Території, які колись давали життя тисячам господарств, сьогодні переходять до стану екологічної деградації.

Забруднення.
    Після спаду води оголились мільйони тонн донних відкладів. У них — миш’як, свинець, кадмій, залишки нафтопродуктів, фекальні бактерії, пестициди, нітрати. Усі ці речовини можуть роками зберігатись у ґрунтах, проникати в підземні води, накопичуватись у рибі, овочах, м’ясі та повітрі. Деякі з них викликають рак, пошкодження органів, репродуктивні порушення.

Біорізноманіття.
    Зникли екосистеми плавнів, середовища існування сотень видів. Постраждало щонайменше 1140 видів тварин, 120 рідкісних — повністю втратили свій ареал. Мільйони риб загинули в перші дні після катастрофи. Руйнування шляхів міграції птахів змінило баланс екосистем усього Причорномор’я.

Економічні втрати.
    Збитки для довкілля оцінено у 146,4 мільярда гривень — це в понад 150 разів більше, ніж загальний річний бюджет на екологічні програми України у 2025 році. Близько 400 промислових об’єктів на берегах водосховища скинули за роки мільйони кубометрів стоків. Після вибуху більшість із них опинились у відкритому ґрунті.

Що там зараз?

   Територія колишнього Каховського водосховища — це зона підвищеної токсичності, з непридатними для життя та господарювання ділянками. У ґрунтах та повітрі — залишки важких металів і хімікатів. Будь-яке використання цих земель без експертизи — небезпека. Населення пристосовується: побудовано нові водогони, підземні джерела частково покривають потреби, але нестача води зростає. Природне відновлення відбувається повільно. Лісові масиви Великого Лугу заростають вербами — ці дерева поглинають важкі метали, але використання їх для опалення чи біопалива може повернути токсини в атмосферу.

Масштаб трагедії у цифрах

•  7300 км² підтоплених територій — це площа більша, ніж уся Київська область без міста Києва
•  80 населених пунктів під водою, 5 зникли з мапи повністю 
•  63 447 гектарів лісу затоплено або знищено — територія, більша за половину Закарпаття..
• Постраждало 1140 видів фауни, зникли місця існування 120 рідкісних видів у національному парку «Нижньодніпровський».
• Екологічні збитки після підриву Каховської ГЕС сягнули 146,4 мільярда гривень — це сума, яка в понад 150 разів перевищує обсяг цільового фінансування на екологічні програми в 2025 році (≈906 мільйонів грн).

Що ми маємо вирішити як країна?

     Сценарії відновлення мають бути не декларативними, а науково обґрунтованими. Створення нового водосховища без очищення — відновлення проблеми. Рекреація без моніторингу — небезпека. Енергетичні культури без контролю — поширення токсинів.

     Необхідні рішення — створення природоохоронної території, впровадження системи моніторингу та участь міжнародних експертів.

Що далі?

   Ми стоїмо перед рішенням: закрити очі або зробити трагедію точкою відліку до нового типу екологічного відновлення. Після Каховки природа вже не відновиться сама. Відновити можемо ми — свідомими діями, знанням і відповідальністю.

Дізнавайтесь більше в новинах на сайті letsdoitukraine.org, приєднуйтесь до найбільшого екоруху країни та слідкуйте за нами  у соціальних мережах:

facebook.com/letsdoitukraineeco / instagram.com/letsdoitukraine / https://www.tiktok.com/@letsdoitukraine

Марія Сурова  – координатор із зовнішніх комунікацій,  +380 68 722 66 78 press@letsdoitukraine.org