Нашестя сарани в Україні: аномалія чи нова реальність?

28 липня відзначається Всесвітній день охорони природи — дата, що має нагадувати про важливість збереження довкілля. Цьогоріч цей день в Україні співпав з надзвичайною ситуацією: мешканці південних, центральних та навіть північних регіонів фіксують появу великої кількості сарани, подекуди — навіть у житлових будинках.

Фотографії та відео із сараною облетіли соцмережі та стали ще одним тривожним сигналом. Ситуація викликала серйозне занепокоєння серед екоактивістів.

“Це не просто комаха — це наслідок багаторічного ігнорування екологічних ризиків. Нашестя сарани — це своєрідний дзвінок від природи. Ми маємо усвідомити: якщо не будемо вкладати у збереження природних територій, заліснення, підтримку біорізноманіття — комахи, хвороби й інші “несподіванки” стануть нашою новою нормальністю. Аномальні температури, посухи, війна і знищення екосистем — усе це створює ідеальні умови для шкідників, з якими потім складно боротися. Природа, яку ми не захищаємо, рано чи пізно повернеться до нас у неконтрольованій формі,” — наголосила екоактивістка, лідерка найбільшого екоруху країни Let’s do it Ukraine Юлія Мархель

Чи справді ситуація аномальна?

Так. Спалах активності сарани у липні 2025 року є безпрецедентним за масштабами. Хоча саранові історично траплялися в Україні, настільки масове розмноження фахівці називають аномальним. Найбільш ураженими стали Запорізька, Херсонська, Одеська та Дніпропетровська області. У Запорізькій області вже запроваджено особливий режим захисту рослин на площі 21 600 гектарів.

Серед причин спалаху:

• кліматичні зміни (високі температури та посуха);

• занедбані землі через бойові дії;

• руйнування Каховської ГЕС та зниження агроактивності;

• скорочення популяції птахів — природних ворогів сарани.

Як довго це триватиме?

Доросла сарана активна до осені. У серпні–вересні самки відкладають яйця в ґрунт, де ті зимують. Якщо зима буде м’якою, популяція може різко зрости наступного року. Прогнозів щодо стабілізації ситуації наразі немає, адже ефективність заходів залежить від багатьох факторів, зокрема доступності до обробки замінованих або неконтрольованих територій.

Чи є загроза для інших регіонів?

Так, загроза поширення на центральні та північні області є реальною. Сарана здатна мігрувати на відстань до 300 км за добу. Уже зафіксовано випадки в Дніпрі та Вінниці. Потенційно під удар можуть потрапити Житомирська, Київська та Черкаська області.

Рекомендації для громад:

1. Проводити постійний моніторинг — спостерігати за появою сарани на відкритих ділянках, городах, полях, пустирях.

2. Повідомляти Держпродспоживслужбу при виявленні скупчень комах.

3. Залучати фахівців до локальних обробок заражених територій.

4. Проводити осінню культивацію ґрунтів — це знищує відкладені яйця шкідника.

5. Інформувати населення через місцеві ЗМІ, щоб уникнути паніки і вчасно мобілізувати ресурси.

6. Залучати волонтерів та аграріїв до моніторингу та локальної профілактики у важкодоступних районах.

7. Забезпечити громади біозасобами захисту, де хімічна обробка недоцільна.

Висновок: Ситуація із сараною — це виклик не лише для сільського господарства, а й для всієї екосистеми та органів місцевого самоврядування. Попередження нових спалахів залежить від спільних зусиль екологів, аграріїв, влади та самих громад.

Дізнавайтесь більше в новинах на сайті letsdoitukraine.org, приєднуйтесь до найбільшого екоруху країни та слідкуйте за нами  у соціальних мережах:

facebook.com/letsdoitukraineeco / instagram.com/letsdoitukraine / https://www.tiktok.com/@letsdoitukraine

Марія Сурова  – координатор із зовнішніх комунікацій,  +380 68 722 66 78 press@letsdoitukraine.org