Аномальна спека охоплює світ: чому це відбувається, які наслідки чекають Україну та як міста можуть захистити людей

Світ переживає одну з наймасштабніших хвиль спеки за останні роки. Температурні рекорди фіксують у десятках країн Європи, Північної Америки та Азії. У багатьох регіонах температура перевищує +40 °C, а кліматологи попереджають: екстремальна спека поступово стає новою кліматичною реальністю.

Юлія Мархель, лідерка Всеукраїнського молодіжного руху Let’s Do It Ukraine:

«Екстремальна спека вже перестає бути тимчасовим явищем — вона стає новою кліматичною реальністю, до якої ми маємо адаптуватися вже сьогодні. Дослідження нашої команди переконливо демонструють: кожне збережене дерево, кожен квадратний метр різнотрав’я чи зеленої зони здатні суттєво знижувати температуру та захищати здоров’я людей. Саме тому державі, органам місцевого самоврядування, бізнесу й кожному громадянину необхідно вже зараз інвестувати в озеленення, висадку дерев, розвиток парків, збереження існуючих зелених насаджень та впровадження кліматично стійких рішень у громадах і домогосподарствах. Озеленення — це вже не питання благоустрою чи естетики, а стратегічна інвестиція у здоров’я людей, стійкість економіки, безпеку громад і майбутнє України.»

Чому світ охопила аномальна спека?

Аномальна спека є наслідком поєднання природних кліматичних процесів та діяльності людини, однак вирішальним фактором залишається саме антропогенна зміна клімату.

Протягом понад 150 років людство активно спалює вугілля, нафту та природний газ. Це призвело до накопичення в атмосфері парникових газів — вуглекислого газу, метану та оксиду азоту, які утримують тепло біля поверхні Землі. Внаслідок цього середня глобальна температура вже зросла приблизно на 1,3–1,5 °C порівняно з доіндустріальним періодом.

Додатково впливають природні процеси, зокрема явище Ель-Ніньйо, що змінює атмосферну циркуляцію, а також блокуючі антициклони, які можуть утримувати гаряче повітря над окремими територіями протягом багатьох днів або навіть тижнів. Саме вони формують так звані «теплові куполи», коли спека практично не відступає.

За оцінками науковців, сучасні хвилі спеки стали значно інтенсивнішими саме через зміну клімату. Подібні температурні рекорди без впливу людини були б значно менш імовірними.

Які країни страждають найбільше?

Найбільш критична ситуація сьогодні спостерігається в Європі, яка нагрівається швидше за інші континенти.

Найбільше від спеки потерпають Іспанія, Португалія, Франція, Італія, Греція, Хорватія, Сербія, Боснія і Герцеговина, Албанія, Північна Македонія, а також Німеччина, Польща, Чехія та Угорщина. У багатьох регіонах температура вже перевищувала +40…+44 °C.

Понад 190 мільйонів європейців нині перебувають у зоні екстремальної спеки.

Рекордні температури також спостерігаються у США, Канаді, Китаї, Індії, Пакистані та країнах Близького Сходу, де температура місцями сягає +45–50 °C.

В Україні найбільш відчутною спека є у південних та східних регіонах — в Одеській, Херсонській, Запорізькій, Дніпропетровській областях та на Донбасі. Саме тут дедалі частіше фіксують тривалі періоди з температурою понад +35 °C.

Якими можуть бути наслідки?

Наслідки екстремальної спеки зачіпають практично всі сфери життя.

Передусім це серйозна загроза здоров’ю людей. Зростає кількість теплових ударів, серцево-судинних ускладнень, випадків зневоднення, особливо серед дітей, людей похилого віку та тих, хто працює просто неба.

Не менш небезпечними є масштабні лісові та степові пожежі, які швидко поширюються через пересушену рослинність.

Серйозних втрат зазнає і сільське господарство. Посуха знижує врожайність зернових, овочів та фруктів, збільшує потребу у зрошенні та створює ризики продовольчої безпеки.

Тривала спека призводить до обміління річок, скорочення запасів води у водосховищах, створює додаткове навантаження на енергетичну систему та інфраструктуру, зокрема дороги й залізничні колії.

Для України це означає підвищення ризику масштабних пожеж, деградацію ґрунтів, дефіцит водних ресурсів, втрати врожаїв та значні економічні збитки.

Дослідження: дерева та трава охолоджують міста

Особливо показовими є результати дослідження координаторки Let’s Do It Ukraine у Черкаській області Ольги Мельник, яка вже понад два роки вимірює температуру різних міських поверхонь.

Перші вимірювання були проведені у 2024 році. На відстані всього близько 10 метрів температура асфальту на сонці становила +35 °C, тоді як ґрунт під деревом мав лише +21 °C. Різниця — 14 градусів.

Того ж дня дерево було зрізане, що стало поштовхом для початку системного дослідження впливу зелених насаджень на температуру міського середовища.

У 2025 році в межах грантового проєкту було висіяно різнотрав’я, яке за домовленістю з органами місцевого самоврядування не скошують до середини вересня.

Результати виявилися не менш показовими.

О 6:00 ранку температура поверхні серед трави становила +16,6 °C, тоді як на відкритому ґрунті без рослинності — +23,9 °C.

О 21:00 температура в зоні різнотрав’я складала +17,1 °C, тоді як відкритий ґрунт нагрівався до +27,8 °C. Різниця становила майже 11 градусів.

Ці вимірювання наочно демонструють, що дерева та рослинність працюють як природні кондиціонери, суттєво знижуючи температуру міського середовища завдяки затіненню та випаровуванню вологи.

Як спека впливатиме на Україну та Європу?

Тривала спека може призвести до зниження врожайності, виснаження ґрунтів, дефіциту води та збільшення кількості пожеж як в Україні, так і в більшості європейських країн.

Південна Європа вже сьогодні стикається зі значними втратами в аграрному секторі, погіршенням стану природних екосистем та підвищеним навантаженням на енергосистему. За оцінками експертів, адаптація до зміни клімату стає одним із ключових завдань для всіх держав.

Як захистити себе та тварин?

Фахівці рекомендують уникати перебування під прямими сонячними променями у найспекотніші години, регулярно пити воду, носити легкий світлий одяг та по можливості перебувати у прохолодних приміщеннях.

Не менш важливо подбати і про тварин. Домашнім улюбленцям необхідно забезпечити постійний доступ до свіжої води, прохолодного місця та перенести прогулянки на ранкові або вечірні години.

Безпритульним тваринам кожен може допомогти, залишаючи ємності з чистою водою у затінених місцях, а також підтримуючи місцеві зоозахисні ініціативи.

Дізнавайтесь більше в новинах на сайті letsdoitukraine.org, приєднуйтесь до найбільшого екоруху країни та слідкуйте за нами  у соціальних мережах: facebook.com/letsdoitukraineeco / instagram.com/letsdoitukraine / www.tiktok.com/@letsdoitukraine. 

Владислава Бандура — керівниця пресцентру, +380661796779, press@letsdoitukraine.org