Екоактивісти застерігають від необдуманих покупок: що не так із Black Friday у 2025 році?

Остання п’ятниця листопада, або так звана Чорна п’ятниця, щороку створює у магазинах шалений ажіотаж серед покупців. Люди можуть купувати із великими знижками все, що завгодно – від білизни до електроприладів. Але що поганого у такому спаді цін та чому екоактивісти щороку з жахом чекають цей день?

У чому проблема?

Кожного дня середньостатистична людина використовує більше ресурсів, ніж їй потрібно. Реклама та маркетинг вправно працюють задля того, щоб задовольнити потреби бізнесу, часто забуваючи про вплив на навколишнє середовище. А Чорна п’ятниця стає ще одним вагомим сигналом до придбання речей. Знижки та акції спонукають людей купувати речі, які їм не потрібні.

“Ми уже давно перетнули межу використання ресурсів Землі. Тепер ми і наші майбутні покоління в боргу перед планетою. Але замість зменшити перевиробництво і надмірне споживання, людство лише збільшує обсяги цього. Тому закликаємо всіх українців утриматися від необдуманих покупок і придбати лише те, що справді потрібно. Адже це стосується не тільки екології, а й вашого гаманця” – закликала лідерка найбільшого екоруху країни Let`s do it Ukraine Юлія Мархель.

Точна сума витрат українців на Чорну п’ятницю 2025 року ще не опублікована, однак прогнозується, що онлайн-витрати по всьому світу (включаючи Україну) досягнуть  $10,8 млрд доларів США під час Чорної п’ятниці та $13,2 млрд під час кіберпонеділка. Ця сума не є кінцевою, оскільки вона базується на загальних прогнозах, а не на даних українського ринку зокрема. 

У результаті проблема із надмірним споживанням загострюється. Коли кожен з нас купує, наприклад, кофту у магазині, ми не задумуємось скільки ресурсів та енергії було витрачено для її виготовлення, логістику.

Яке рішення?

На противагу Чорній п’ятниці американські екоактивісти запровадили Міжнародний день без покупок, який так само традиційно відбувається в останню п’ятницю листопада. Щоправда, працює все навпаки – учасники протесту ВІДМОВЛЯЮТЬСЯ від будь-яких покупок на 24 години. Більш радикальним підходом стане відключення на цей період світла, телевізорів, комп’ютерів, телефонів, інших другорядних приладів, а також відмова від використання автотранспорту.

До акції приєднуються і деякі бренди та магазини, закриваючи свої офлайн або онлайн магазини на період Дня без покупок.

Екоактивісти Let`s do it Ukraine закликають дотримуватися кількох правил шопінгу, щоб не купувати зайвого:

• Перед походом у магазини влаштуйте генеральне прибирання вдома та переберіть всі речі. Старі або непотрібні речі в хорошому стані передайте у шелтер, гуманітарний штаб або потребуючим. Одяг та інші предмети в поганому стані можна здати на переробку. Також ви можете дати речам друге життя, наприклад, перешийте на мішечки, шопери або здайте волонтерам на маскувальні сітки. Найближчий пункт прийому вторинної сировини шукайте на recyclingpoints.org.
• Купуйте тільки те, що вам справді потрібно. Намагайтеся підтримувати вітчизняного виробника. Якщо ви купуєте якусь техніку, подумайте, як ви будете її застосовувати та з якою періодичністю, який термін її використання, чи можна відремонтувати, якщо зламається. Якщо мова йде про одяг, подумайте з чим ви можете комбінувати річ і скільки різних образів складете з нею.
• Складіть список того, що вам справді потрібно, щоб не робити спонтанні покупки.
• Віддавайте перевагу товарам, зробленим з перероблених матеріалів або тих, які можливо в подальшому переробити.
• Подбайте про упаковку вашої покупки. Краще, якщо у вас буде тканинна сумка, мішечок, рюкзак, або свій багаторазовий пакет, куди ви зможете скласти все, що купили. Це допоможе зменшити кількість пластикових відходів.

Ваші екологічні звички не тільки приносять користь планеті, а й дають можливість виграти подарунки!

Сортуйте вторинну сировину, здавайте на переробку, формуйте Національну мапу пунктів прийому вторинної сировини recyclingpoints.org та заохочуйте рідних жити ековідповідально для себе та майбутніх поколінь.

Довідково

Щороку у світі виробляють 5 мільйонів тонн текстилю — ним, до прикладу, можна було б навантажити біля 100 тисяч залізничних вагонів. І саме ця промисловість спричиняє 20% забруднення води у світі. Розбермося на прикладі звичайної футболки.

Вирощування бавовни для виготовлення тканини вимагає величезної кількості води та пестицидів. Для того, щоб виробити звичайну футболку, потрібно витратити 2700 літрів води і величезну кількість пестицидів та інсектицидів. Ці забруднювачі можуть бути канцерогенними, шкідливі для здоров’я фермерів та навколишньої екосистеми.

Далі сировину доставляють на фабрики, де з неї роблять тканину, обробляючи її хімічними речовинами, щоб вона стала м’якою. Частину тканини відбілюють, а частину фарбують. До складу деяких барвників входять речовини, що викликають рак, а також забруднюють повітря. Готові футболки кораблями, потягами та вантажівками їдуть в магазини у багатих країнах. Цей процес надає бавовні величезного вуглецевого сліду.

Останнім часом в моду активно увійшло штучне хутро. З точки зору захисту прав тварин це справді чудовий замінник, проте для довкілля це справжній удар! Штучне хутро і шкіра робиться з нафти. Цей ресурс не відновлюється, а виробництво є надзвичайно шкідливим і потребує великої кількості енергії. До того ж, будь-який синтетичний матеріал з часом виділяє мікропластик.

Тож, до будь-яких покупок потрібно ставитися відповідально. Краще придбати одну якісну річ, яка слугуватиме багато років і яку потім можна переробити, ніж стати прибічником “швидкої моди” і забруднювати довкілля.

Британські вчені виявили, що 400 000 тонн CO2 було викинуто в атмосферу в результаті транспортування під час Чорної п’ятниці у Великій Британії. Проте обсяг CO2, пов’язаний з транспортуванням вантажів, є «абсолютно незначним» порівняно з тим, що викидається під час виробництва техніки. Виготовлення вашого звичайного ноутбука викидає в атмосферу від 100 до 200 кілограмів CO2, а планшету, викидає 50 кілограмів.

Дізнавайтесь більше в новинах на сайті letsdoitukraine.org, приєднуйтесь до найбільшого екоруху країни та слідкуйте за нами  у соціальних мережах: facebook.com/letsdoitukraineeco / instagram.com/letsdoitukraine / www.tiktok.com/@letsdoitukraine.

Матеріал підготувала  Марія Сурова: press@letsdoitukraine.org, +38 068 722 66 78