Чотири роки екоциду

Чотири роки повномасштабного вторгнення перетворили квітучі українські ландшафти на зону глобальної екологічної кризи, де кожен вибух та кожен запуск ракети залишає по собі вирву і тривале отруєння всього живого. Те, що ми спостерігаємо сьогодні, — це планомірне нищення екосистем, яке в міжнародному праві визначається як екоцид. 

Станом на початок 2026 року наслідки бойових дій стали настільки масштабними, що динаміка збитків жахає: якщо після трьох років війни сума екологічної шкоди оцінювалася у 2,5 трильйона гривень, то сьогодні, за даними Державної екологічної інспекції, вона зросла більш ніж удвічі, сягнувши приголомшливих 6,38 трильйона гривень. Це свідчить про те, що кожен наступний рік війни завдає природі шкоди, яка за своєю силою перевищує всі попередні періоди і фактично ставить під загрозу біологічне різноманіття всієї Східної Європи.

 Юлія Мархель, лідерка Let’s do it Ukraine:

«Довкілля не має кордонів, тому екоцид, який сьогодні відбувається в Україні відчуватиме весь світ. Ми маємо фіксувати всі екологічні злочини та створити план з відновлення. Кожен громадянин сьогодні має стати на захист навколишнього середовища, зберегти безцінні ресурси планети Земля. Закликаємо почати жити екологічно відповідально, користуватися багаторазовим, сортувати відходи, зменшувати перевиробництво та цифрові відходи, зробимо Україну чистою та екологічно безпечною разом!» 

Найбільш болючих і критичних втрат зазнає наша земля. Українські чорноземи, що формувалися тисячоліттями, сьогодні перетворюються на «мертві зони», де через постійні обстріли та пожежі ґрунти втрачають здатність до самовідновлення. Згідно з результатами державного моніторингу, понад 25 мільйонів квадратних метрів земель сьогодні засмічені залишками снарядів та токсичними відходами, що вимиваються дощами у глибокі шари землі, отруюючи підземні води. Ми бачимо, як хімічні сполуки — свинець, кадмій, марганець — перевищують норму в десятки разів, роблячи величезні території непридатними для життя людей і мікроорганізмів.

Ситуація ускладнюється безпрецедентним рівнем мінування: за даними ДСНС, близько 139 тисяч квадратних кілометрів території залишаються потенційно небезпечними, що робить ці землі фактично вилученими з природного циклу та господарського обігу. На окупованих територіях ситуація ще трагічніша, адже відсутність контролю дозволяє агресору варварськи використовувати ресурси, вивозити верхні шари ґрунту та влаштовувати звалища військової техніки прямо посеред родючих полів.

Фото: rada.gov.ua

Чорне та Азовське моря залишаються зонами лиха, адже постійне використання військових сонарів та мінування акваторій спричиняють масову загибель дельфінів. Тіла морських ссавців, які продовжують знаходити на узбережжях, є прямим свідченням руйнації морської фауни. За кумулятивними оцінками екологів та науковців національного парку «Тузлівські лимани», загальна кількість загиблих дельфінів у басейні Чорного моря за чотири роки війни сягнула щонайменше 50 000 особин. Ситуація погіршується через критичне забруднення акваторії нафтопродуктами та хімічними сполуками від затоплених суден і збитих ракет, а постійна мінна небезпека та наявність тисяч дрейфуючих вибухових пристроїв унеможливлюють проведення повноцінних відновлювальних робіт чи очищення морського шельфу. 

Фото: з fb-сторінки Дельфіни Азовського та Чорного моря

Водні артерії України також стали заручниками агресії. 2025 рік закарбувався в пам’яті як час екологічної катастрофи на річках Сейм та Десна, де через скидання органічних відходів з території рф стався масовий мор риби. За звітами Міндовкілля, лише під час цього інциденту було знищено понад 30 тонн біоресурсів, що призвело до повного порушення харчових ланцюгів у цих річкових системах. Окремим болем залишається Каховська катастрофа. Навіть через роки після підриву греблі ми спостерігаємо наслідки опустелювання півдня, зміну мікроклімату та втрату унікальних водно-болотних угідь, які були домівкою для мільйонів мігруючих птахів. Хоча дно колишнього водосховища поступово заростає вербою, екосистема, що формувалася десятиліттями, знищена безповоротно, а токсичний мул продовжує негативно впливати на якість води у Дніпрі.

Повітря, яке має глобальний характер, теж несе в собі наслідки війни. У результаті горіння понад 4,1 мільйона тонн палива та масштабних лісових пожеж в атмосферу потрапили мільйони тонн токсичних викидів, що ставить Україну в ряд ключових джерел забруднення повітря в Європі. В наших лісах, за даними Держлісагентства, вогнем охоплено понад 158 тисяч гектарів лісових масивів, причому значна частина цих пожеж стається на окупованих територіях, де природа залишена напризволяще без жодного захисту. Кожне втрачене дерево — це знищення домівок для тисяч видів птахів і тварин, а також втрата природного фільтра, який мав би очищувати повітря для майбутніх поколінь.

Фото: ДСНС України

Непоправною трагедією є і нищення заповідних територій. Наразі під окупацією або в зоні вогню залишаються понад 800 природоохоронних об’єктів. Окупанти цинічно перетворили перлини світового значення на військові об’єкти. Наприклад, у заповіднику «Асканія-Нова» зафіксовано й незаконне вивезення рідкісних видів тварин до рф, що є фактичним викраденням природної спадщини. На острові Джарилгач через облаштування військового полігона та постійні стрільбища вогнем знищено понад 1 500 гектарів унікальних рослинних угруповань, які можна було зустріти тільки там. Кінбурнська коса також перебуває на межі екологічного зникнення: через регулярні обстріли та неможливість гасіння пожеж там випалено понад 10 000 гектарів лісових та степових ділянок, що призвело до повної втрати гніздівель тисяч видів червонокнижних птахів.

Однак фіксація злочинів — це лише перший крок на довгому шляху до справедливості. Сьогодні Україна активно працює над тим, щоб екоцид був офіційно визнаний на міжнародному рівні як злочин проти людства, а агресор відшкодував кожне знищене дерево та кожен отруєний гектар нашої землі. Важливо розуміти: відновлення довкілля розпочалося вже зараз у діях кожного волонтера та свідомого громадянина. Ми маємо стати голосом природи, щоб захистити її і об’єднати зусилля всього світу для впровадження «зелених» технологій та рекультивації постраждалих територій. Чотири роки боротьби довели: наша стійкість вимірюється не лише силою зброї, а й здатністю зберегти життя в усіх його проявах, щоб прийдешні покоління успадкували не випалений степ, а живу та квітучу Україну.

Дізнавайтесь більше в новинах на сайті letsdoitukraine.org та у соціальних мережах:

facebook.com/letsdoitukraineeco / instagram.com/letsdoitukraine / https://www.tiktok.com/@letsdoitukraine

Над статтею працювала Бандура Владислава 

Марія Сурова — координаторка із зовнішніх комунікацій Тел: +380 68 722 66 78 Email: press@letsdoitukraine.org